МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Відділ освіти, молоді та спорту Кодимської райдержадміністрації

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор  Будеївського НВК «ЗШ І-ІІІ ст. - ДНЗ» Олійник Г.М. ___________________

«___» __________

Освітня програма

___Будеївського навчально-виховного комплексу

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

Кодимської районної ради Одеської області

на 2019/2020 навчальний рік

                                                                                      СХВАЛЕНО

на засіданні педагогічної ради школи

Протокол № 1

від   23  серпня 2019 року

Голова педагогічної ради

                                                                                                        ______   Г.М.Олійник

Девіз педагогічного колективу:

Школа –це простір життя дитини,тут вона не готується до життя,а живе.

Наш заклад – це дружна родина, де діти пізнають світ, де вчитель живе інтересами і проблемами учнів, допомагає дітям їх вирішувати, де панує добро і злагода. Заклад – це стартовий майданчик для добрих справ , де педагоги прагнуть допомогти успішному зростанню кожної дитини.

Всього в   працює  в  Будеївському НВК «ЗШ І-ІІІ ст.. – ДНЗ»     18       педагогічних працівників. З них :

-   16 педагогічних працівників мають педагогічну вищу освіту  , 1 –бакалавр,

           1-середню спеціальну;       

-   10 педагогічних працівників мають кваліфікаційну категорію "Спеціаліст вищої категорії";

-    4 – спеціаліст ІІ категорії  ;

-    2 - "спеціаліст".

Наш колектив – це вчителі, учні, батьки, громада, впевнені у собі, своїх силах, які володіють перспективним баченням того, яких змін школа потребує сьогодні, готові до співпраці для спільного розв’язання проблем.

Ми ставимо за мету не просто йти в ногу з часом, а випереджати його. Це необхідна умова для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє.

Ми пишаємося нашими дітьми, усміхненими, радісними і захопленими, які кожного дня поспішають до закладу.

Місія закладу: Створення сучасного освітнього середовища, спрямованого на пошук та впровадження ефективних способів розкриття, вдосконалення та реалізації творчого потенціалу дитини через навчання , сім’ю, громаду. Кожній дитині – гідні й необхідні умови розвитку та реалізації свого потенціалу для власного та суспільного блага.

Генеральна мета : Шляхом співпраці дітей, батьків, учителів, громади, розуміючи, що кожен є самоцінною особистістю, через відкриті щирі стосунки, беззаперечне прийняття дитини, свободу і творчість учителя створити умови для гармонійного розвитку дитини.

Завдання педагогічного колективу:

- Підвищити якість освітніх послуг у відповідності з освітніми   стандартами.

- Забезпечити права дітей на вибір видів і форм діяльності, створити   оптимальні умови для виявлення та розвитку творчої обдарованості  кожного учня закладу.

- Розвивати досвід партнерства, волонтерства , самоврядування.

- Реалізовувати інтелектуальний потенціал та емоційний інтелект дітей та дорослих шляхом активного залучення до навчальної та суспільно –громадської діяльності.

- Забезпечити позитивний імідж навчального закладу.

- Здійснювати освітній процес відповідно до індивідуальних можливостей,інтересів, нахилів, здібностей учнів.

- Забезпечити збереження та зміцнення здоров’я дітей .

Освітня програма Будеївського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школи І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» або постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової, і повної загальної середньої освіти», на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І,ІІ, ІІІ ступеня(далі – Освітня програма), затвердженої наказом МОН України від 20 квітня 2018 року № (405, 406, 407, 408).

             Загальні положення освітньої програми

Освітня програма передбачає:

-        формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

-        виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

-        утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

     Для 1-2 класу – складена за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом Р.Б.Шияна – Нова українська школа, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки України 23.02.2018, додаток 1.          

     Для 3-4 класів – складена за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407,  таблиця1.

   Для 5,6,7,8,9 класів – складена за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405,  таблиця 1.

   Для 11 класу(універсальний профіль) – складена за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408,  таблиця 2.

     Учні   з особливими освітніми потребами(2 та 6 клас )(з порушеннями   інтелектуального розвитку,   порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку), здобувають початкову та  середню освіту в закладі загальної середньої освіти за індивідуальними робочими навчальними планами, затвердженими наказами МОН України.

Освітня програма школи містить рекомендовані підходи до планування й організації закладом  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державними стандартами початкової загальної ,базової і повної загальної середньої освіти та Державними стандартами початкової загальної освіти для з особливими потребами.

Робочий навчальний план.

Пояснювальна записка до робочого навчального плану

Будеївського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Кодимської районної ради Одеської області

на 2019/2020 навчальний рік

Тип закладу - комунальний заклад Будеївський НВК «ЗШ І-ІІІ ст.. – ДНЗ»    .

Орієнтовна кількість класів -           10,       І ст. – 4 кл., ІІ ст. – 5 кл., ІІІ ст. – 1 кл.              .

Орієнтовна кількість учнів -      86       ,  І ст. –     уч., ІІ ст. –     уч., ІІІ ст. –       уч.      

Статутом закладу визначено _            українську     _      мову навчання.

Робочий  навчальний план на 2019/2020 навчальний рік для 1-2-х ,3-4-х, 5-9-х, 11-х класів передбачає реалізацію освітніх галузей  Базового навчального плану Державного стандарту початкової загальної освіти і Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.

Робочий навчальний план Будеївського НВК «ЗШ І-ІІІ ст.. – ДНЗ»  розроблений на виконання Закону України «Про повну загальну середню освіту» (ст. 11, п.3),Положення про загальноосвітній навчальний заклад.

Робочий навчальний план складено :

      - 1-2 клас - за Типовою освітньою програмою для закладів загальної                                            середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом Р.Б.Шияна – Нова українська школа, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки України 23.02.2018;

      - для 3-4 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти Іступеня  , затвердженими наказом МОН України  від 20.04.2018 № 407 ,  таблиця 1;

        -  для 5-9-х класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня  , затвердженими наказом МОН України  від 20.04.2018 № 405 ,   таблиця 1;

         -   для  11-х класів(універсальний профіль) – Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня  , затвердженими наказом МОН України  від 20.04.2018 № 408 ,   таблиця 2;

Учні   з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах:

        2     клас – за Типовою освітньою програмою  І ступеня для дітей з особливими потребами , затвердженими наказом МОН України  від 26.07.2018 №  814 ,    додаток 11  ;       

        6 клас  - за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня  , затвердженими наказом МОН України  від 20.04.2018 № 405 ,   таблиця 1;

  Таблиці розподілу годин

Робочий навчальний план старшої школи

Будеївського НВК «ЗШ І-ІІІ ст. - ДНЗ»

на  2019-2020  н.р.

Робочий навчальний план основної школи

Будеївського НВК «ЗШ І-ІІІ ст. - ДНЗ»

на  2019-2020  н.р.

Робочий навчальний план початкової школи

Будеївського НВК «ЗШ І-ІІІ ст. - ДНЗ»

на  2019-2020  н.р.

Робочий навчальний план початкової школи(НУШ)

Будеївського НВК «ЗШ І-ІІІ ст. - ДНЗ»

на  2019-2020  н.р.

Робочий навчальний план основної школи

Будеївського НВК «ЗШ І-ІІІ ст. - ДНЗ»

на  2019-2020  н.р.

для дітей з особливими потребами

                                                                                                                      Наказ МОН №814

                                                                                                                     від 26.07.2018р.,дод.№11

Робочий  навчальний план

початкової школи для дітей з інтелектуальним порушенням

Обґрунтування перерозподілу навчального часу між навчальними предметами  .

Робочий навчальний план включає інваріантну складову, через яку реалізуються освітні галузі  Базового  навчального плану та додаткових годин на розширення вивчення предметів: української мови в 6 класі  0,5 годин, в 1,2,3,4,11,9 – по 1годині та  1 години  математики  та варіативну,  в якій передбачено по 1 додатковій годині на факультатив  із зарубіжної літератури в 6 класі та української мови в 7 класі на поглиблення та розширення знань учнів з предмета,формування естетичних смаків,вдосконалення читацької культури.   

Особливості організації освітнього процесу та структури

у 2019 /2020 навчальному році.

      Режим роботи закладу

• режим навчання - п'ятиденний
• початок занять – о  8.30  годині;

          При визначенні гранично- допустимого навантаження учнів ураховано санітарно-  

          гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків і перерв відповідно до Закону «Про  

          загальну  середню освіту» п.5 ст.16 та Державних санітарних правил і норм  

          улаштування,утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-  виховного процесу (ДСанПіН 5.2.008-01)                                                                                                                 .

                -      тривалість уроків у початковій школі - 

     1 клас – 35 хв.,    2-4 класи  - 40 хв.

      в основній та старшій – 45 хв.;

               -     тривалість перерв : після 1,5,6 уроків -10 хвилин, після 2,4- 15 хвилин ,після3-20 хвилин

         -   зміст варіативної складової робочого навчального плану реалізується у другій половині дня за окремим розкладом (факультатив у 6,7 класі).

                -   Виховні години години, вечори, збори, конференції та інші масові заходи проводяться згідно складених планів, затверджених директором школи в позаурочний час.

              -  Режим дня працівників школи регулюється розкладом уроків, графіком проведення позакласних заходів, Статутом школи, правилами внутрішнього трудового розпорядку.

              Структура 2019 / 2020 навчального року.

Освітній процес організовується відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» (розділ ІІІ, ст. 10), Освітньої  програми Будеївського НВК «ЗШ І-ІІІ ст. - ДНЗ»   та розпочинається    у День знань – 1 вересня,  закінчується не пізніше 1 липня наступного року (за нормами ДСанПін).

    Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр - з 1 вересня до 27 грудня, ІІ семестр – з 13 січня до 24  травня.

    Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули :

          осінні з 29 жовтня  до  04 листопада;

          зимові з  28 грудня до   13 січня;

          весняні з  25 березня  до  31березня.    

     Закінчується навчальний рік проведенням навчальних екскурсій та навчальної практики учнів відповідно до листа Міністерства освіти і науки України «Методичні рекомендації щодо організації   навчально-виховного   процесу   під   час   проведення   навчальних   екскурсій   та  навчальної  практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» від 06.02.2008р. № 1/9-61:

             у 1-4 класах ( 4 дні )навчальні екскурсії тривалістю не більше 3 академічні годиніи на день;

           у 5-6 класах ( 10днів)  навчальні екскурсії та практика по 3 академічні години на день;

         у 7-8 класах ( 10днів )  навчальні екскурсії та практика по 4 академічні години на день;

         у 10   класах (  10 днів)  навчальні екскурсії та практика по 5 академічних годин на  день.

   У 2019/2020 навчальному році  учні 4, 9 та 11 класів складають державну підсумкову атестацію   відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від ЗО грудня 2014 року № 1547 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за №157/26602  . Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.

 Кількість фактично проведених вчителями уроків може бути меншою від попередньо запланованої. В такому випадку навчальний заклад та вчителі обов'язково мають вжити заходів щодо освоєння учнями змісту кожного навчального предмета в повному обсязі за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання.

Вручення документів про освіту планується провести для випускників 9-х,11-х класів згідно визначеної додатково дати.

 З   урахуванням   місцевих   особливостей   та   кліматичних   умов   за  погодженням відповідними   місцевими   органами   управління   освітою   можуть   змінюватись   структура  навчального року та графік учнівських канікул.

Загальні положення типової освітньої програми

закладів загальної середньої освіти І ступеня

Освітня програма І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання:

-Закону України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 )

-Закону України «Про загальну середню освіту» ( Iз змiнами

• Постанови Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» для 1-х класів

-Наказ МОН України №268 від 21.03.2018  "Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти";

• Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» для 2-4-х класів

-Наказ МОН України№407 від 20.04.2018 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня"            

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах

 Перелік  освітніх галузей для 1-2  класів, які працюватимуть за НУШ

Мовно-літературна освітня галузь (українська мова, англійська мова) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Математична галузь (математика) ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна, природнича освітні галузі («Я досліджую світ»)  можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Технологічна освітня галузь (дизайн і технології) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Мистецька освітня галузь (мистецтво) ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь реалізується через інтегровані предмети вивчення за окремими видами мистецтва: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», де відбудеться реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь  (фізична культура) ставить за мету всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова  

діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

             Освітні галузі 3-4 класи:

Мови і літератури ( «Українська мова», «Літературне читання»,   «Іноземна мова»)

Математика («Математика»)

Суспільствознавство («Я у світі») (3-4 класи).

Природознавство («Природознавство»)

Мистецтво («Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»)  

Технології («Трудове навчання» та «Інформатика»)

Здоров'я і фізична культура («Основи здоров'я» та «Фізична культура».)

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної  складової навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Освітня  програма має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та однією з іноземних мов;

2) математична;

3) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

4) інноваційність;

5) екологічна;

6) інформаційно-комунікаційна;

7) здатність до навчання впродовж життя;

8) громадянські та соціальні компетентності;

9) культурна;

10) підприємливість та фінансова грамотність;

та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу розвитку здобувачів освіти.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Основними формами організації освітнього процесу є:

• різні типи уроку,
• екскурсії,
• віртуальні подорожі,
• спектаклі,
•  квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1- класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а саме:

• здатність спілкуватися державною та іноземною мовами, висловлювати і захищати власні погляди;
• досліджувати ситуації і виокремлювати проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
• усвідомлювати розмаїття природи, взаємозв’язків її об’єктів та явищ, пояснювати роль природничих наук і техніки в житті людини;
• готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, здатності до соціальної комунікації й активності;
• усвідомлювати почуття власної гідності, діяльності з урахуванням власних прав і свобод, поваги до прав і гідності інших осіб, протидію дискримінації та нерівному ставленню до особистості;
• володіти навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності, готовності до здорового способу життя.

А також  всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Загальні положення типової освітньої програми
 закладів загальної середньої освіти ІІ  ступеня

Освітня програма   ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, розробленої на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018р. №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Освітня програма  базової середньої освіти (далі - освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти  .

  Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртка.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Навчальну програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури (українська мова, українська література, іноземна мова, зарубіжна література).

Суспільствознавство (історія України, всесвітня історія, основи правознавства).

Мистецтво (музичне мистецтво, образотворче мистецтво, мистецтво).

Математика (математика, алгебра, геометрія).

Природознавство (природознавство, біологія, географія, фізика, хімія).

Технології (трудове навчання, інформатика).

Здоров’я і фізична культура (основи здоров’я, фізична культура).

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей;

комбінований урок, уроки-семінари, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, відео-уроки тощо.

 Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття, які також виконують функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

На основі освітньої програми складено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Освітня програма

ІІІ ступеня

Освітня програма   ІІІ ступеня   створена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, розробленої  на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 №408,№406 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Освітня програма     окреслює рекомендовані підходи до планування й організації  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти  .

Освітня програма визначає:

До базових предметів у 10 класі належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни».

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учнями 10-го класу обрано два предмети , а саме 2 години – « Технології» та 1 година «Мистецтво».

Навчальний план старшої школи реалізує зміст освіти  та передбачає вивчення окремих предметів на  академічному рівні — окремі предмети не є профільними, але є базовими (англійська мова).

Практичні заняття з курсу "Захист Вітчизни"в 11 класі можуть проводитись  під час польових зборів .

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття  середньої освіти.

Середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття  середньої освіти цього ж навчального року.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• Мови і літератури
• Суспільствознавство
• Мистецтво
• Математика
• Природознавство
• Технології
• Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

            Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

         Реалізація освітньої програми середньої освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а саме: здатність спілкуватися державною та іноземними мовами, математичної грамотності й обізнаності у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатності до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності та готовності до здорового способу життя та інших компетентностей передбачених стандартом освіти.

               Модель випускника

          Випускник Нової української школи, і  Будеївського НВК– це особистість, патріот та інноватор.

• Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
• Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;
• Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

            Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша є не винятком. Стоячи на порозі великим змін, ми приймаємо їх і будуємо формулу «випускника» по максимуму, тому що віримо:  ось хто поведе Україну  в ХХІ століття.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою школи належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у  навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;

 • уміння висловлювати думку усно і письмово;

 • критичне мислення;

 • здатність логічно обґрунтовувати позицію;

 • ініціативність;

 • творчість;

 • уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

 • уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

 • здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.

Перелік навчальних програм

І ступінь

1-2 клас

3-4 клас

ІІ ступінь

5 клас

6 клас

7 клас

8 клас

9 клас

ІІІ ступінь

11 клас

  Опис кадрового забезпечення освітньої програми

Педагогічних  працівників –  18  .

Укомплектованість педагогічними кадрами – 100 %.

Стаж роботи:

до 5 років         –   2  ;

6-10 років         –  1  ;

11-20 років       –  5  ;

більш 20 років –  10 .

Освітній рівень  і кваліфікація:

Освіта:

• вища педагогічна  —  16   ;
• середня спеціальна  —  1 ; 
• бакалаври – 1. 

Кваліфікаційні  категорії:

             - вищу         —  10 ; 

             - першу       —  0 ; 

             - другу        —  4 ; 

             - спеціаліст —  2 ; 

Мають педагогічні звання «старший учитель» -  6  .

Переможці професійних районних конкурсів  —  1  .

Участь у обласному конкурсі «Учитель року»—  1  .

Участь у  районних професійних конкурсах—  4 ;